Огляд Huawei P40 Lite

На нижньому торці можна побачити 3,5-мм отвір для навушників і порт USB TypeC; приємно, що не відмовилися ні від того, ні від іншого. На правій стороні в кнопці ховається сканер відбитків пальців, він дуже швидкий і точний, але трохи висовується зі своєї улоговинки і тому трохи неприємний тактильно. Але це дрібниці. Найбільше розчарування Huawei P 40 Lite ховається в лівому торці: подвійний лоток nanoSIM без слота під microSD. В якості компенсації підтримуються NM Сard, але тільки замість другої nanoSIM.

Поговоримо про дисплей Huawei P 40 Lite. Його діагональ становить 6,4 дюйми при роздільній здатності 2310х1080 точок (19,25: 9, 398 ppi). Панель виконана за технологією LCD. Підсвічування досить рівномірне, проблеми спостерігаються тільки в районі отвору під фронтальну камеру. Максимальної яскравості вистачає на вулиці, нижній поріг також хороший. Кути огляду теж прекрасні.

 

Програмна основа Huawei P 40 Lite — операційна система Android 10, загорнута в фірмову прошивку EMUI 10. Як і в інших новинках Huawei, в цьому смартфоні немає сервісів Google. Чи можна прожити без них? Ну, якщо ви ще не зв\’язані по руках і ногах екосистемою Google, то так. Звичайно, завантажувати і ставити APKшки не так зручно, як натиснути одну кнопочку в GooglePlay, а деякі програми та ігри взагалі не вийде «завести» без Сервісів Google, але я все ж не можу назвати їх відсутність критичним недоліком для всіх без винятку користувачів. Недолік? Звісно. Але не такий, щоб через нього ставити хрест на смартфоні.

Інша справа, що сама по собі прошивка EMUI з оновленням до десятої версії якось дивно змінилася, і особисто мені стала подобатися трохи менше. Але це питання особистих переваг, може бути, вам візуальний стиль оболонки Huawei P 40 Lite і сподобається.

 

Основна камера у Huawei P 40 Lite четверна: до 48-Мп головної матриці додані 8-Мп шірік, 2-Мп макрооб\’єктив і 2-Мп сенсор глибини. Світлосила основного модуля становить f/1,8, у шірік і макрокамери — f/2,4. Діафрагму четвертої камери мені дізнатися не вдалося, але і не особливо цікаво. Автофокус є тільки у головній камері, шірік і макромодуль його позбавлені.

Знімки мені сподобалися. Може бути, десь не вистачає деталізації, шірік іноді «Шарп» або неакуратно відпрацьовує корекція, але в більшості сценаріїв це не сильно проявляється. При цьому знімки радують акуратною передачею кольору без штучного прикрашання, яке в останні роки поширилося серед багатьох Android-виробників. Якщо хочете в щасливий різнобарвний світ, натискайте AI, і знімки будуть такими, як вам подобається. Макрокамера практично марна, з її роботою непогано справляється і основна, але іноді перемикатися на неї варто — в окремих сценаріях макрознімки, зроблені з її допомогою, виявлялися вдаліше. В цілому, повторюся, блок камер хороший.

 

В основі Huawei P 40 Lite лежить 7-нм чіпсет Kirin моделі 810. У реалізації на P 40 Lite цей «камінь» схильний до помітного троттлінгу: після тривалого навантаження продуктивність просідає на третину. У нас падіння сталося на 10-ій хвилині графічного тесту і на 26-ій хвилині тесту обчислювальних ядер. Хоча при простому навантаженні можна і забути це на деякий час. Батарея на 4200 мАг, начебто, не віщує якихось карколомних результатів, але в поєднанні з 7-нм чіпсетом і відсутністю ненажерливих Google Сервісів дозволяє заряджати смартфон лише раз в 2-3 дня.